42.1
42.2
42.3
42.4
42.5
42.6
42.7
42.8
42.9
42.10
42.11
42.12
42.13
42.14
42.15
42.16
42.17
42.18
42.19
42.20
42.21
42.22
42.23
42.24
42.25
42.26
42.27
42.28
42.29
42.30
42.31
42.32
42.33
42.34
42.35
42.36
42.37
42.38
Audiens autem Jacob quod alimenta venderentur in Ægypto, dixit filiis suis: Quare negligitis?
audivi quod triticum venundetur in Ægypto: descendite, et emite nobis necessaria, ut possimus vivere, et non consumamur inopia.
Descendentes igitur fratres Joseph decem, ut emerent frumenta in Ægypto,
Benjamin domi retento a Jacob, qui dixerat fratribus ejus: Ne forte in itinere quidquam patiatur mali:
ingressi sunt terram Ægypti cum aliis qui pergebant ad emendum. Erat autem fames in terra Chanaan.
Et Joseph erat princeps in terra Ægypti, atque ad ejus nutum frumenta populis vendebantur. Cumque adorassent eum fratres sui,
et agnovisset eos, quasi ad alienos durius loquebatur, interrogans eos: Unde venistis? Qui responderunt: De terra Chanaan, ut emamus victui necessaria.
Et tamen fratres ipse cognoscens, non est cognitus ab eis.
Recordatusque somniorum, quæ aliquando viderat, ait ad eos: Exploratores estis: ut videatis infirmiora terræ venistis.
Qui dixerunt: Non est ita, domine, sed servi tui venerunt ut emerent cibos.
Omnes filii unius viri sumus: pacifici venimus, nec quidquam famuli tui machinantur mali.
Quibus ille respondit: Aliter est: immunita terræ hujus considerare venistis.
At illi: Duodecim, inquiunt, servi tui, fratres sumus, filii viri unius in terra Chanaan: minimus cum patre nostro est, alius non est super.
Hoc est, ait, quod locutus sum: exploratores estis.
Jam nunc experimentum vestri capiam: per salutem Pharaonis non egrediemini hinc, donec veniat frater vester minimus.
Mittite ex vobis unum, et adducat eum: vos autem eritis in vinculis, donec probentur quæ dixistis utrum vera an falsa sint: alioquin per salutem Pharaonis exploratores estis.
Tradidit ergo illos custodiæ tribus diebus.
Die autem tertio eductis de carcere, ait: Facite quæ dixi, et vivetis: Deum enim timeo.
Si pacifici estis, frater vester unus ligetur in carcere: vos autem abite, et ferte frumenta quæ emistis, in domos vestras,
et fratrem vestrum minimum ad me adducite, ut possim vestros probare sermones, et non moriamini. Fecerunt ut dixerat,
et locuti sunt ad invicem: Merito hæc patimur, quia peccavimus in fratrem nostrum, videntes angustiam animæ illius, dum deprecaretur nos, et non audivimus: idcirco venit super nos ista tribulatio.
E quibus unus Ruben, ait: Numquid non dixi vobis: Nolite peccare in puerum: et non audistis me? en sanguis ejus exquiritur.
Nesciebant autem quod intelligeret Joseph, eo quod per interpretem loqueretur ad eos.
Avertitque se parumper, et flevit: et reversus locutus est ad eos.
Tollensque Simeon, et ligans illis præsentibus, jussit ministris ut implerent eorum saccos tritico, et reponerent pecunias singulorum in sacculis suis, datis supra cibariis in viam: qui fecerunt ita.
At illi portantes frumenta in asinis suis, profecti sunt.
Apertoque unus sacco, ut daret jumento pabulum in diversorio, contemplatus pecuniam in ore sacculi,
dixit fratribus suis: Reddita est mihi pecunia, en habetur in sacco. Et obstupefacti, turbatique, mutuo dixerunt: Quidnam est hoc quod fecit nobis Deus?
Veneruntque ad Jacob patrem suum in terram Chanaan, et narraverunt ei omnia quæ accidissent sibi, dicentes:
Locutus est nobis dominus terræ dure, et putavit nos exploratores esse provinciæ.
Cui respondimus: Pacifici sumus, nec ullas molimur insidias.
Duodecim fratres uno patre geniti sumus: unus non est super, minimus cum patre nostro est in terra Chanaan.
Qui ait nobis: Sic probabo quod pacifici sitis: fratrem vestrum unum dimittite apud me, et cibaria domibus vestris necessaria sumite, et abite,
fratremque vestrum minimum adducite ad me, ut sciam quod non sitis exploratores: et istum, qui tenetur in vinculis, recipere possitis: ac deinceps quæ vultis, emendi habeatis licentiam.
His dictis, cum frumenta effunderent, singuli repererunt in ore saccorum ligatas pecunias, exterritisque simul omnibus,
dixit pater Jacob: Absque liberis me esse fecistis: Joseph non est super, Simeon tenetur in vinculis, et Benjamin auferetis: in me hæc omnia mala reciderunt.
Cui respondit Ruben: Duos filios meos interfice, si non reduxero illum tibi: trade illum in manu mea, et ego eum tibi restituam.
At ille: Non descendet, inquit, filius meus vobiscum: frater ejus mortuus est, et ipse solus remansit: si quid ei adversi acciderit in terra ad quam pergitis, deducetis canos meos cum dolore ad inferos.
Ви́дѣвъ же і҆а́кѡвъ, ꙗ҆́кѡ кꙋ́плѧ є҆́сть (пшени́цы) во є҆гѵ́птѣ, речѐ сынѡ́мъ свои̑мъ: почто̀ не радитѐ;
сѐ, слы́шахъ, ꙗ҆́кѡ є҆́сть пшени́ца во є҆гѵ́птѣ: и҆ди́те та́мѡ и҆ кꙋпи́те на́мъ ма́лѡ пи́щи, да жи́ви бꙋ́демъ и҆ не ᲂу҆́мремъ.
И҆до́ша же бра́тїѧ і҆ѡ́сифѡвы де́сѧть кꙋпи́ти пшени́цы во є҆гѵ́петъ.
Венїамі́на же, бра́та і҆ѡ́сифова, не ѿпꙋстѝ съ бра́тїею є҆гѡ̀, рече́ бо: да не когда̀ слꙋчи́тсѧ (на пꙋтѝ) є҆мꙋ̀ ѕло̀.
Прїидо́ша же сы́нове і҆и҃лєвы кꙋпи́ти съ приходѧ́щими: бѧ́ше бо гла́дъ въ землѝ ханаа́нстѣй.
І҆ѡ́сифъ же бѧ́ше кнѧ́зь землѝ: се́й продаѧ́ше всѣ̑мъ лю́демъ землѝ (тоѧ̀). Прише́дше же бра́тїѧ і҆ѡ́сифѡвы, поклони́шасѧ є҆мꙋ̀ лице́мъ до землѝ.
Ви́дѣвъ же і҆ѡ́сифъ бра́тїю свою̀, позна̀: и҆ ѿчꙋжда́шесѧ и҆́хъ, и҆ глаго́лаше и҆̀мъ же́стокѡ, и҆ речѐ и҆̀мъ: ѿкꙋ́дꙋ прїидо́сте; Ѻ҆ни́ же рѣ́ша: ѿ землѝ ханаа́нскїѧ кꙋпи́ти пи́щи.
Позна́ же і҆ѡ́сифъ бра́тїю свою̀: ѻ҆ни́ же не позна́ша є҆гѡ̀.
И҆ помѧнꙋ̀ і҆ѡ́сифъ сны̀ своѧ̑, ꙗ҆̀же ви́дѣ ѻ҆́нъ: и҆ речѐ и҆̀мъ: соглѧда̑таи є҆стѐ, соглѧ́дати пꙋті́й страны̀ (сеѧ̀) прїидо́сте.
Ѻ҆ни́ же рѣ́ша: нѝ, господи́не, рабѝ твоѝ прїидо́хомъ кꙋпи́ти пи́щи:
всѝ є҆смы̀ сы́нове є҆ди́нагѡ человѣ́ка: ми́рницы є҆смы̀, не сꙋ́ть рабѝ твоѝ соглѧда̑таи.
Рече́ же и҆̀мъ: нѝ, но пꙋти̑ землѝ (сеѧ̀) прїидо́сте соглѧ́дати.
Ѻ҆ни́ же рѣ́ша: двана́десѧть є҆смы̀ бра́тїѧ рабѝ твоѝ въ землѝ ханаа́ни: и҆ сѐ, ме́ньшїй (ѿ на́съ) со ѻ҆тце́мъ на́шимъ дне́сь, а҆ дрꙋга́гѡ нѣ́сть.
Рече́ же и҆̀мъ і҆ѡ́сифъ: сїѐ є҆́сть, є҆́же реко́хъ ва́мъ, глаго́лѧ, ꙗ҆́кѡ соглѧда̑таи є҆стѐ:
въ се́мъ ꙗ҆вите́сѧ: та́кѡ мѝ здра́вїѧ фараѡ́нѧ, не и҆зы́дете ѿсю́дꙋ, а҆́ще бра́тъ ва́шъ ме́ньшїй не прїи́детъ сѣ́мѡ:
посли́те ѿ себє̀ є҆ди́наго, и҆ возми́те бра́та ва́шего: вы́ же держи́ми бꙋ́дите, до́ндеже ꙗ҆́вѣ бꙋ́дꙋтъ словеса̀ ва̑ша, а҆́ще и҆́стинствꙋете, и҆лѝ нѝ: а҆́ще же нѝ, та́кѡ мѝ здра́вїѧ фараѡ́нѧ, вои́стиннꙋ соглѧда̑таи є҆стѐ.
И҆ дадѐ ѧ҆̀ под̾ стра́жꙋ на трѝ дни̑.
Рече́ же и҆̀мъ въ де́нь тре́тїй: сїѐ сотвори́те, и҆ жи́ви бꙋ́дете: бг҃а бо а҆́зъ бою́сѧ:
а҆́ще ми́рницы є҆стѐ, бра́тъ ва́шъ да ᲂу҆де́ржитсѧ є҆ди́нъ под̾ стра́жею: са́ми же и҆ди́те и҆ ѿвези́те кꙋ́пленꙋю пшени́цꙋ ва́шꙋ,
и҆ бра́та ва́шего ме́ньшаго приведи́те ко мнѣ̀, и҆ вѣ̑рна бꙋ́дꙋтъ словеса̀ ва̑ша: а҆́ще же нѝ, ᲂу҆́мрете. И҆ сотвори́ша та́кѡ.
И҆ речѐ кі́йждо къ бра́тꙋ своемꙋ̀: є҆́й, во грѣсѣ́хъ бо є҆смы̀ бра́та ра́ди на́шегѡ, ꙗ҆́кѡ презрѣ́хомъ скорбѣ́нїе дꙋшѝ є҆гѡ̀, є҆гда̀ молѧ́шесѧ на́мъ, и҆ не послꙋ́шахомъ є҆гѡ̀: и҆ сегѡ̀ ра́ди прїи́де на ны̀ скорбѣ́нїе сїѐ.
Ѿвѣща́въ же рꙋви́мъ, речѐ и҆̀мъ: не рѣ́хъ ли ва́мъ, глаго́лѧ: не преѡби́дите дѣ́тища; и҆ не послꙋ́шасте менѐ: и҆ сѐ, кро́вь є҆гѡ̀ взыскꙋ́етсѧ.
Ті́и же не вѣ́дѣша, ꙗ҆́кѡ разꙋмѣ́етъ і҆ѡ́сифъ: толма́чь бо междꙋ̀ и҆́ми бѧ́ше.
Ѿврати́всѧ же ѿ ни́хъ, пропла́касѧ і҆ѡ́сифъ: и҆ па́ки прїи́де къ ни̑мъ и҆ речѐ и҆̀мъ. И҆ поѧ̀ сѷмеѡ́на ѿ ни́хъ, и҆ свѧза̀ є҆го̀ пред̾ ни́ми.
Повелѣ́ же і҆ѡ́сифъ напо́лнити сосꙋ́ды и҆́хъ пшени́цы и҆ возврати́ти сребро̀ и҆́хъ комꙋ́ждо во вре́тище своѐ и҆ да́ти и҆̀мъ бра́шно на пꙋ́ть. И҆ бы́сть и҆̀мъ та́кѡ.
И҆ возложи́вше пшени́цꙋ на ѻ҆слы̀ своѧ̑, ѿидо́ша ѿтꙋ́дꙋ.
Ѿрѣши́въ же є҆ди́нъ вре́тище своѐ да́ти пи́щꙋ ѻ҆слѡ́мъ свои̑мъ, и҆дѣ́же ста́ша, и҆ ви́дѣ ᲂу҆́золъ сребра̀ своегѡ̀, и҆ бѣ̀ верхꙋ̀ ᲂу҆́стїѧ вре́тищнагѡ.
И҆ речѐ бра́тїи свое́й: возвращено́ ми є҆́сть сребро̀, и҆ сѐ, сїѐ во вре́тищи мое́мъ. И҆ ᲂу҆жасе́сѧ се́рдце и҆́хъ: и҆ возмѧто́шасѧ, дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ глаго́люще: что̀ сїѐ сотворѝ бг҃ъ на́мъ;
Прїидо́ша же ко і҆а́кѡвꙋ, ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀, въ зе́млю ханаа́ню и҆ повѣ́даша є҆мꙋ̀ всѧ̑ слꙋчи̑вшаѧсѧ и҆̀мъ, глаго́люще:
глаго́ла мꙋ́жъ господи́нъ землѝ (ѻ҆́ныѧ) къ на́мъ же́стокѡ и҆ вве́рже на́съ въ темни́цꙋ, а҆́ки соглѧ́дающихъ зе́млю:
рѣ́хомъ же є҆мꙋ̀: ми́рницы є҆смы̀, нѣ́смы соглѧда̑таи:
двана́десѧть бра́тїѧ є҆смы̀, сы́нове ѻ҆тца̀ на́шегѡ: є҆ди́нагѡ нѣ́сть, а҆ ме́ньшїй со ѻ҆тце́мъ на́шимъ дне́сь въ землѝ ханаа́ни:
рече́ же на́мъ мꙋ́жъ господи́нъ землѝ (тоѧ̀): по семꙋ̀ ᲂу҆вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ ми́рницы є҆стѐ: бра́та є҆ди́наго ѡ҆ста́вите здѣ̀ ᲂу҆ менє̀, а҆ кꙋ́пленꙋю пшени́цꙋ до́мꙋ ва́шемꙋ взе́мше ѿиди́те
и҆ приведи́те ко мнѣ̀ бра́та ва́шего ме́ньшаго: и҆ ᲂу҆вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ не соглѧда̑таи є҆стѐ, но ꙗ҆́кѡ ми́рницы є҆стѐ: и҆ бра́та ва́шего ѿда́мъ ва́мъ, и҆ кꙋ́плю твори́те въ землѝ.
Бы́сть же є҆гда̀ и҆спразднѧ́хꙋ врє́тища своѧ̑, и҆ бѧ́ше ᲂу҆́золъ сребра̀ во вре́тищи коегѡ́ждо и҆́хъ: и҆ ви́дѣша ᲂу҆́злы сребра̀ своегѡ̀ са́ми и҆ ѻ҆те́цъ и҆́хъ, и҆ ᲂу҆боѧ́шасѧ.
Рече́ же и҆̀мъ і҆а́кѡвъ ѻ҆те́цъ и҆́хъ: менѐ безча́дна сотвори́сте: і҆ѡ́сифа нѣ́сть, сѷмеѡ́на нѣ́сть, и҆ венїамі́на ли по́ймете; на мѧ̀ бы́ша сїѧ̑ всѧ̑.
Рече́ же рꙋви́мъ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀, глаго́лѧ: двои́хъ сынѡ́въ мои́хъ ᲂу҆бі́й, а҆́ще не приведꙋ̀ є҆гѡ̀ къ тебѣ̀: да́ждь є҆го̀ въ рꙋ́цѣ моѝ, и҆ а҆́зъ приведꙋ̀ є҆го̀ къ тебѣ̀.
Ѻ҆́нъ же речѐ: не по́йдетъ сы́нъ мо́й съ ва́ми, ꙗ҆́кѡ бра́тъ є҆гѡ̀ ᲂу҆́мре, и҆ то́й є҆ди́нъ ѡ҆ста̀: и҆ слꙋчи́тсѧ є҆мꙋ̀ ѕло̀ на пꙋтѝ, во́ньже а҆́ще по́йдете, и҆ сведе́те ста́рость мою̀ съ печа́лїю во а҆́дъ.
ܘܲܚܙܵܐ ܝܲܥܩܘܿܒ݂ ܕܐܝܼܬܼ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ ܒܡܸܨܪܹܝܢ: ܘܐܸܡܲܪ݂ ܝܲܥܩܘܿܒ݂ ܠܲܒ݂ܢܵܘܗܝ: ܠܵܐ ܬܸܕ݂ܚܠܘܼܢ.
ܗܵܐ ܫܸܡܥܹܬܼ ܕܐܝܼܬܼ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ ܒܡܸܨܪܹܝܢ: ܚܘܿܬܼܘ ܠܬܲܡܵܢ ܘܡܘܼܪܘ ܠܲܢ ܡ̣ܢ ܬܲܡܵܢ: ܘܢܸܚܸܐ ܘܠܵܐ ܢܡܘܼܬܼ.
ܘܲܢܚܸܬܼܘ ܐܲܚܵܘ̈ܗܝ ܕܝܵܘܣܸܦ ܥܸܣܪܵܐ: ܠܲܡܡܵܪ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ ܡ̣ܢ ܡܸܨܪܹܝܢ.
ܘܲܠܒܸܢܝܵܡܹܝܢ ܐܲܚܘܼܗܝ ܕܝܵܘܣܸܦ: ܠܵܐ ܫܲܕܲܪ ܝܲܥܩܘܿܒ݂ ܥܲܡ ܐܲܚܵܘ̈ܗܝ: ܡܸܛܠ ܕܐܸܡܲܪ ܕܲܠܡܵܐ ܢܸܓܼܕܲܫ ܠܹܗ ܩܹܐܪܣܵܐ.
ܘܐܸܬܼܵܘ ܒ̈ܢܲܝ ܝܼܣܪܵܝܹܠ ܠܲܡܡܵܪ ܥܲܡ ܐܲܝܠܹܝܢ ܕܐܵܙܠ̄ܝܼܢ: ܡܸܛܠ ܕܲܥܫܸܢ ܟܲܦܢܵܐ ܒܐܲܪܥܵܐ ܕܲܟ݂ܢܲܥܢ.
ܘܝܵܘܣܸܦ ܗܘܼܝܘܼ ܫܲܠܝܼܛ ܥܲܠ ܐܲܪܥܵܐ. ܘܗܘܼ ܡܡܝܼܪ ܠܟ݂ܠܹܗ ܥܲܡܵܐ ܕܐܲܪܥܵܐ. ܘܐܸܬܼܵܘ ܐܲܚܵܘܗܝ ܕܝܵܘܣܸܦ: ܘܲܣܓܸܕ݂ܘ ܠܹܗ ܥܲܠ ܐܲܦܲܝܗܘܿܢ ܥܲܠ ܐܲܪܥܵܐ.
ܘܲܚܙܵܐ ܝܵܘܣܸܦ ܠܐܲܚܵܘ̈ܗܝ: ܘܐܸܫܬܵܘܕܲܥ ܐܸܢܘܿܢ: ܘܐܸܬܼܢܟܸܠ ܥܠܲܝܗܘܿܢ: ܘܡܲܠܸܠ ܥܲܡܗܘܿܢ ܩܲܫܝܵܐܝܼܬܼ ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܗܘܿܢ: ܡ̣ܢ ܐܲܝܡܸܟܵܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ: ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ: ܡ̣ܢ ܐܲܪܥܵܐ ܕܲܟ݂ܢܲܥܢ ܐܸܬܲܝܢ: ܠܲܡܡܵܪ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ.
ܘܐܸܫܬܵܘܕܲܥ ܝܵܘܣܸܦ ܠܐܲܚܵܘ̈ܗܝ: ܘܗܸܢܘܿܢ ܠܵܐ ܐܸܫܬܵܘܕܿܥܘܼܗܝ.
ܘܐܸܬܿܕܿܟܲܪ ܝܵܘܣܸܦ ܚܸܠܡܹ̈ܐ ܕܲܚܠܲܡ ܠܗܘܿܢ: ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܗܘܿܢ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ: ܘܲܠܡܸܚܙܵܐ ܗ̄ܘܼ ܛܸܒܵܗ ܕܐܲܪܥܵܐ ܐܸܬܲܝܬܿܘܿܢ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ: ܠܵܐ ܡܵܪܲܢ: ܥܲܒ݂ܕܲܝܟ ܐܸܬܼܵܘ ܠܲܡܡܵܪ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ.
ܟܠܲܢ ܒ̈ܢܲܝ ܚܲܕ݂ ܓܒܲܪ ܚܢܲܢ: ܘܟܹܐܢܹܐ ܚܢܲܢ: ܘܠܵܐ ܗܘܵܘ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ ܥܲܒ݂ܕܲܝܟ.
ܐܸܡܲܪ ܠܗܘܿܢ ܝܵܘܣܸܦ: ܠܵܐ ܗ̄ܘܵܐ ܗܵܟܲܢܵܐ: ܛܸܒܵܗ ܗ̄ܘܼ ܕܐܲܪܥܵܐ ܐܸܬܲܝܬܿܘܿܢ ܠܡܸܚܙܵܐ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ ܠܹܗ: ܬܪܸܥܣܲܪ ܚܢܲܢ ܐܲܚܹ̈ܐ ܥܲܒ݂ܕܲܝܟ: ܒ̈ܢܲܝ ܓܲܒ݂ܪܵܐ ܚܲܕ݂: ܒܐܲܪܥܵܐ ܕܲܟ݂ܢܲܥܢ: ܘܲܙܥܘܿܪܵܐ ܗܵܐ ܠܘܵܬܼ ܐܲܒ݂ܘܼܢ ܗ̄ܘܼ ܝܵܘܡܵܢܵܐ: ܘܚܲܕ݂ ܠܲܝܬܵܘܗܝ.
ܐܸܡܲܪ ܠܗܘܿܢ ܝܵܘܣܸܦ: ܗܵܢܵܘ ܕܐܸܡܪܹܬܼ ܠܟ݂ܘܿܢ: ܕܓ݂ܵܫܘܿܫܹ̈ܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ.
ܒܗܵܕܹܐ ܬܸܬܼܒܲܩܘܼܢ: ܠܵܐ ܚܲܝܵܘܗܝ ܕܦܸܪܥܘܿܢ: ܠܵܐ ܬܸܦܩܘܼܢ ܡܸܟܵܐ: ܐܸܠܵܐ ܐܸܢ ܢܹܐܬܹܐ ܐܲܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܙܥܘܿܪܵܐ ܠܗܲܪܟܵܐ.
ܫܲܕܲܪܘ ܚܲܕ݂ ܡܸܢܟ݂ܘܿܢ ܢܸܕ݂ܒܲܪ ܠܐܲܚܘܼܟ݂ܘܿܢ: ܘܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ ܐܸܬܼܐܣܸܪܘ: ܘܢܸܬܼܒܲܩܝܵܢ ܡܸܠܲܝ̈ܟܿܘܿܢ ܐܸܢ ܒܩܘܼܫܬܵܐ ܐܸܡܲܪܬܿܘܿܢ: ܘܐܸܢ ܠܵܐ ܚܲܝܵܘܗܝ ܕܦܸܪܥܘܿܢ ܐܸܠܵܐ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ.
ܘܐܲܪܡܝܼ ܐܸܢܘܿܢ ܒܹܝܬܼ ܚܒ݂ܘܼܫܝܵܐ: ܬܠܵܬܼܵܐ ܝܵܘܡܝܼܢ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܗܘܿܢ ܝܵܘܣܸܦ ܒܝܵܘܡܵܐ ܬܠܝܼܬܼܵܝܵܐ: ܗܵܕܹܐ ܥܒܸܕ݂ ܘܲܚܝܵܘ: ܠܐܲܠܵܗܵܐ ܕܵܚܹܠ ܐ̄ܢܵܐ.
ܐܸܢ ܟܹܐܢܹܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ: ܐܲܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܚܲܕ݂ ܢܸܬܼܐܣܲܪ ܒܹܝܬܼ ܚܒ݂ܘܼܫܝܼܟ݂ܘܿܢ: ܘܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ ܙܸܠܘ ܐܵܘܒܸܠܘ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ ܠܟܲܦܢܹ̈ܐ ܕܐܝܼܬܼ ܒܒ݂ܵܬܲܝܟܿܘܿܢ.
ܘܠܲܐܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܙܥܘܿܪܵܐ ܐܲܝܬܵܘ ܠܘܵܬܼܝ: ܘܢܸܬܼܗܲܝܡܢܵܢ ܡܸܠܲܝ̈ܟܿܘܿܢ ܘܠܵܐ ܬܡܘܼܬܼܘܼܢ: ܘܲܥܒܲܕ݂ܘ ܗܵܟܲܢܵܐ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ ܓܒܲܪ ܠܐܲܚܘܼܗܝ: ܫܲܪܝܼܪܵܐܝܼܬܼ ܚܲܝܵܒ݂ܝܼܢܲܢ ܥܲܠ ܐܲܚܘܼܢ: ܕܲܚܙܲܝܢ ܒܛܘܼܪܵܦܵܐ ܕܢܲܦ̮ܫܹܗ: ܟܲܕ݂ ܡܸܬܼܟܲܫܲܦ ܗ̄ܘܵܐ ܠܲܢ ܘܠܵܐ ܫܡܲܥܢܵܝܗܝ: ܡܸܛܠ ܗܵܢܵܐ ܐܸܬܼܵܬܼ ܥܠܲܝܢ ܥܵܩܬܼܵܐ ܗܵܕܹܐ.
ܘܲܥܢܵܐ ܪܘܼܒܹܝܠ ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܗܘܿܢ: ܠܵܐ ܐܸܡܪܹܬܼ ܠܟ݂ܘܿܢ: ܕܠܵܐ ܬܸܚܛܘܿܢ ܒܛܲܠܝܵܐ: ܘܠܵܐ ܫܡܲܥܬܿܘܿܢ: ܘܐܵܦ ܕܡܹܗ ܗܵܐ ܡܸܬܿܬܿܒܲܥ.
ܘܗܸܢܘܿܢ ܠܵܐ ܝܵܕ݂ܥܝܼܢ ܗ̄ܘܵܘ ܕܫܵܡܲܥ ܝܵܘܣܸܦ: ܡܸܛܠ ܕܬܲܪܓܿܡܵܢܵܐ ܩܵܐܹܡ ܗ̄ܘܵܐ ܒܲܝܢܵܬܼܗܘܿܢ.
ܘܐܸܬܼܦܢܝܼ ܡ̣ܢ ܠܘܵܬܼܗܘܿܢ ܘܲܒ݂ܟ݂ܵܐ: ܘܲܗܦܲܟ ܠܘܵܬܼܗܘܿܢ ܘܡܲܠܸܠ ܥܲܡܗܘܿܢ: ܘܲܕ݂ܒܲܪ ܡܸܢܗܘܿܢ ܠܫܸܡܥܘܿܢ: ܘܐܲܣܪܹܗ ܠܥܹܢܲܝܗܘܿܢ.
ܘܲܦܩܲܕ݂ ܝܵܘܣܸܦ: ܘܲܡܠܵܘ ܡܵܢܲܝܗܘܿܢ ܥܒ݂ܘܼܪܵܐ: ܘܲܠܡܲܗܦܵܟ݂ܘܼ ܟܸܣܦܗܘܿܢ ܓܒܲܪ ܒܣܲܩܹܗ: ܘܲܠܡܸܬܲܠ ܠܗܘܿܢ ܙ̈ܘܵܕܹܐ ܠܐܘܼܪܚܵܐ: ܘܲܥܒܲܕ݂ܘ ܠܗܘܿܢ ܗܵܟܲܢܵܐ.
ܘܲܫܩܲܠܘ ܥܒ݂ܘܼܪܗܘܿܢ ܥܲܠ ܚܸܡܪ̈ܗܘܿܢ: ܘܐܸܙܲܠܘ ܡ̣ܢ ܬܲܡܵܢ.
ܘܲܦܬܲܚ ܚܲܕ݂ ܡܸܢܗܘܿܢ ܣܲܩܹܗ: ܠܡܲܪܡܵܝܘܼ ܟܸܣܬܼܵܐ ܠܲܚܡܵܪܹܗ ܒܹܝܬܼ ܒܵܘܬܼܵܐ: ܘܲܚܙܵܐ ܟܸܣܦܹܗ ܣܝܼܡ ܒܦܘܼܡ ܛܲܥܢܹܗ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܐܲܚܵܘ̈ܗܝ: ܐܸܬܼܦܢܝܼ ܟܸܣܦܝ: ܘܗܵܐ ܗܘܼ ܒܦܘܼܡܝ ܛܲܥܢܝ: ܘܙܵܥ ܠܸܒܿܗܘܿܢ: ܘܲܬܼܡܲܗܘ ܓܒܲܪ ܒܐܲܚܘܼܗܝ: ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ: ܡܵܢܵܐ ܗ̄ܝܼ ܗܵܕܹܐ ܕܲܥ̣ܒܲܕ݂ ܠܲܢ ܐܲܠܵܗܵܐ.
ܘܐܸܬܼܵܘ ܠܘܵܬܼ ܝܲܥܩܘܿܒ݂ ܐܲܒ݂ܘܼܗܘܿܢ: ܠܐܲܪܥܵܐ ܕܲܟ݂ܢܲܥܢ: ܘܚܵܘܝܘܼܗܝ ܟܠ ܕܲܓܕܲܫ ܠܗܘܿܢ: ܘܐܸܡܲܪ݂ܘ ܠܹܗ.
. ܡܲܠܸܠ ܓܲܒ݂ܪܵܐ ܡܵܪܵܗ ܕܐܲܪܥܵܐ ܥܲܡܵܢ ܩܲܫܝܵܐܝܼܬܼ: ܘܚܲܫܒܲܢ ܐܲܝܟ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ ܕܐܲܪܥܵܐ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ܢ ܠܹܗ ܟܹܐܢܹܐ ܚܢܲܢ: ܘܠܵܐ ܗܘܲܝܢ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ.
ܬܪܸܥܣܲܪ ܚܢܲܢ ܐܲܚܝܼܢ ܒ̈ܢܲܝ ܐܲܒ݂ܘܼܢ: ܘܚܲܕ݂ ܠܲܝܬܵܘܗܝ: ܘܲܙܥܘܿܪܵܐ ܠܘܵܬܼ ܐܲܒ݂ܘܼܢ ܗ̄ܘܼ ܝܵܘܡܵܢܵܐ: ܒܐܲܪܥܵܐ ܕܲܟ݂ܢܲܥܢ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܲܢ ܓܲܒ݂ܪܵܐ ܡܵܪܵܗ ܕܐܲܪܥܵܐ: ܒܗܵܕܹܐ ܐܸܕܲܥ ܕܟܹܐܢܹܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ: ܐܲܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܚܲܕ݂ ܫܒ݂ܘܼܩܘ ܠܘܵܬܼܝ: ܘܲܥܒ݂ܘܼܪܵܐ ܠܟܲܦܢܹ̈ܐ ܕܲܒ݂ܒ݂ܵܬܲܝܟܿܘܿܢ ܣܲܒ݂ܘ ܘܙܸܠܘ.
ܘܐܲܝܬܵܘ ܠܐܲܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܙܥܘܿܪܵܐ ܠܘܵܬܼܝ: ܘܐܸܕܲܥ ܕܠܵܐ ܗܘܲܝܬܿܘܿܢ ܓܵܫܘܿܫܹ̈ܐ: ܐܸܠܵܐ ܟܹܐܢܹܐ ܐܲܢ̄ܬܿܘܿܢ: ܘܠܲܐܚܘܼܟ݂ܘܿܢ ܐܸܬܸܿܠ ܠܟ݂ܘܿܢ: ܘܒܲܐܪܥܵܐ ܬܸܬܲܓܿܪܘܼܢ.
ܘܲܗ̤ܘܵܐ ܕܟܲܕ݂ ܗܸܢܘܿܢ ܡܣܲܪܩܝܼܢ ܣܲܩܲܝܗܘܿܢ: ܗܵܐ ܨܪܵܪܵܐ ܕܟܸܣܦܹܗ ܕܓܲܒ݂ܪܵܐ ܒܦܘܼܡ ܛܲܥܢܹܗ: ܘܲܚܙܵܘ ܨܪܵܪܲܝ ܟܸܣܦܗܘܿܢ ܗܸܢܘܿܢ ܘܐܲܒ݂ܘܼܗܘܿܢ: ܘܲܕ݂ܚܸܠܘ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ ܠܗܘܿܢ ܝܲܥܩܘܿܒ݂ ܐܲܒ݂ܘܼܗܘܿܢ: ܠܝܼ ܓܲܙܝܼܬܿܘܿܢ: ܝܵܘܣܸܦ ܠܲܝܬܵܘܗܝ: ܘܫܸܡܥܘܿܢ ܠܲܝܬܵܘܗܝ: ܘܲܠܒܸܢܝܵܡܹܝܢ ܬܸܕ݂ܒܿܪܘܼܢ: ܥܠܲܝ ܫܠܸܡ ܟܠܗܹܝܢ.
ܘܐܸܡܲܪ݂ ܪܘܼܒܹܝܠ ܠܐܲܒ݂ܘܼܗܝ: ܠܲܬܼܪܹܝܢ ܒ̈ܢܲܝ ܬܡܝܼܬܼ ܐܸܢ ܠܵܐ ܐܲܝܬܹܿܝܘܗܝ ܠܵܟ: ܐܲܫܠܸܡܵܝܗܝ ܠܝܼ: ܘܐܸܢܵܐ ܐܹܗܲܦܟ݂ܝܼܘܗܝ ܠܵܟ.
ܘܐܸܡܲܪ݂: ܠܵܐ ܢܵܚܹܬܼ ܒܹܪܝ ܥܲܡܟ݂ܘܿܢ: ܡܸܛܠ ܕܐܲܚܘܼܗܝ ܡܝܼܬܼ: ܘܗܘܼ ܒܲܠܚܘܿܕ݂ܵܘܗܝ ܐܸܫܬܿܚܲܪ ܠܐܸܡܹܗ: ܘܢܸܓܼܕܲܫ ܠܹܗ ܩܹܐܪܣܵܐ ܒܐܘܼܪܚܵܐ ܕܬܹܐܙܠ̄ܘܼܢ: ܘܬܲܚܬܿܘܼܢ ܣܲܝܒܿܘܼܬܼܝ ܒܕ݂ܵܘܘܿܢܵܐ ܠܲܫܝܘܿܠ.
Претходна глава
Следећа глава