close
Аврамъ опетъ узме жену, коіой се име Хеттура:
И роди му сына Зомарана, и Іезана; и Мадала, и Мадіама, и Іесвока, и Соіена;
а Іезанъ роди Савана, и Тамана, Дедана, Деданови пакъ сынови быше Рагуилъ, и Навдеилъ, и Асуріум и Латусіимъ, и Лаомимъ;
а сынови Мадіамови: Єжаръ, и Афиръ, и Єнохъ, и Авіда, и Єлдага; сви ови быше сынови Хеттурини,
И даде Авраамъ сва иманя своя Ісааку сыну своме;
а сыновма наложница’ своихъ учини Авраамъ поклоне, па ихъ отпусти отъ Ісаака сына свога іошт’ за свога живота къ востоку на землю восточну.
Године пакъ дана’ живота Авраамова ове су, кое поживи‚ сто седамдесетъ петъ;
и ослабивши умре Аврамъ у срећной старости, старацъ пунъ дана’ и приложисе къ людма своима.
И погребоше га Ісаакъ и Ісмаилъ два сына нѣгова у пештери двогубой на селишту Єфреоновомъ сына Саарова Хетеанина‚ кое є спроћу Мамвріе,
на селишту и у пештери, кою є купіо Авраамъ отъ сынова Хеттеовыхъ; тамо погребоше Авраама‚ и Сарру жену нѣгову.
И буде по смрти Авраамовой’ и Богъ благослови Ісаака сына нѣгова, те се смѣсти кодъ кладеза погледа.
А догађаи Ісмаила, сына Авраамова, кога роди Аврааму Агара Египтянка‚ служкиня Саррина, єсу ови,
и ова су имена сынова Ісмаиловихъ по имену порода нѣговога: првенацъ Ісмаиловъ Наваіотъ, и Кідаръ, и Навдеилъ, и Массамъ,
и Масма, и Дума, и Масси,
и Холданъ, и Теманъ, и Істуръ, и Нафесъ, и Кедма.
Тіи су сынови Ісмаилови, и та су имена ньихова по домовы ньиховы и по селиштама ньиховыма: дванайсть Князева у народы ньиховы.
Године пакъ живота Ісмаилова єсу сто тридесетъ година’; и ослабивши умре, и приложисе къ роду своме.
А населѣнъ є быю отъ Евілата све до Сура, кой є наспрамъ Египта, све докъ се дође къ Ассиріанма, предъ лицемъ свію своихъ браћа населѣнъ.
Догађаи пакъ Ісаака сына Авраамова ови су: Авраамъ роди Ісаака;
а Ісааку бяше четрдесетъ година’, кадъ є узео себи за жену Ревекку кћерь Ватуила Сирянина изъ Месопотаміе Сирске‚ сестру Лавана Сирянина.
И моліосе Ісаакъ Господу за Ревекку жену, єръ неродкиня бяше, и послуша Богъ, па зачне у утроби Ревекка жена нѣгова.
А младенцы играшесе у ньой, и она рече: кад’ ће ми тако да ми буде, нашто ми ово? па отиде пытати Господа.
И Господъ іой рече; два су народа у твоіои утроби, и двояки люди ће разлучитисе изъ утробе твое, па люди люде надячаће, и већій служиће манѣму.
И испунесе дани родити іой‚ а близанцы быше у утроби нѣной.
И изиђе првенацъ црвенъ савъ као кожа космать, па му надѣне име Исавъ.
За тимъ изиђе братъ нѣговъ, држећисе, рукомъ своіомъ за Исавову пету; и надѣне му име Іаковъ. И буде Ісааку шестдесетъ година', кад’ ихъ роди Ревекка.
И отрастише младићи‚ и буде Исавъ селякъ човекъ знаюћи ловити; а Іаковъ, човѣкъ незлобивъ, живише у дому.
Ісаакъ любляше Исава, почемъ се рааніо ловомъ нѣговимъ; а Ревекка є волѣла Іакова.
И скува Іаковъ єло, а Исавъ дође изъ поля уморанъ,
па рекне Исавъ Іакову: нараани ме куванымъ сочивомъ овымъ, єръ самь изнемогао, зато се прозове Едомъ.
А Іаковъ рече Исаву: предай ми данасъ првенство свое.
И рече Исавъ: ево идемъ умрети; па нашто ми првенство то?
А Іаковъ му рече: закуни ми се данасъ; и закуне му се; пакъ предаде му Исавъ првенство свое,
и Іаковъ даде Исаву хлѣбъ и кухано сочиво; а онъ се наєде и напи, пакъ уставши отиде, држећи ни подашто Исавъ првенство себи.
close
Προσθέμενος δὲ Αβρααμ ἔλαβεν γυναῖκα, ᾗ ὄνομα Χεττουρα.
ἔτεκεν δὲ αὐτῷ τὸν Ζεμραν καὶ τὸν Ιεξαν καὶ τὸν Μαδαν καὶ τὸν Μαδιαμ καὶ τὸν Ιεσβοκ καὶ τὸν Σωυε.
Ιεξαν δὲ ἐγέννησεν τὸν Σαβα καὶ τὸν Θαιμαν καὶ τὸν Δαιδαν· υἱοὶ δὲ Δαιδαν ἐγένοντο Ραγουηλ καὶ Ναβδεηλ καὶ Ασσουριιμ καὶ Λατουσιιμ καὶ Λοωμιμ.
υἱοὶ δὲ Μαδιαμ· Γαιφα καὶ Αφερ καὶ Ενωχ καὶ Αβιρα καὶ Ελραγα. πάντες οὗτοι ἦσαν υἱοὶ Χεττουρας.
Ἔδωκεν δὲ Αβρααμ πάντα τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ Ισαακ τῷ υἱῷ αὐτοῦ,
καὶ τοῖς υἱοῖς τῶν παλλακῶν αὐτοῦ ἔδωκεν Αβρααμ δόματα καὶ ἐξαπέστειλεν αὐτοὺς ἀπὸ Ισαακ τοῦ υἱοῦ αὐτοῦ ἔτι ζῶντος αὐτοῦ πρὸς ἀνατολὰς εἰς γῆν ἀνατολῶν.
Ταῦτα δὲ τὰ ἔτη ἡμερῶν ζωῆς Αβρααμ, ὅσα ἔζησεν· ἑκατὸν ἑβδομήκοντα πέντε ἔτη.
καὶ ἐκλιπὼν ἀπέθανεν Αβρααμ ἐν γήρει καλῷ πρεσβύτης καὶ πλήρης ἡμερῶν καὶ προσετέθη πρὸς τὸν λαὸν αὐτοῦ.
καὶ ἔθαψαν αὐτὸν Ισαακ καὶ Ισμαηλ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ εἰς τὸ σπήλαιον τὸ διπλοῦν εἰς τὸν ἀγρὸν Εφρων τοῦ Σααρ τοῦ Χετταίου, ὅ ἐστιν ἀπέναντι Μαμβρη,
τὸν ἀγρὸν καὶ τὸ σπήλαιον, ὃ ἐκτήσατο Αβρααμ παρὰ τῶν υἱῶν Χετ, ἐκεῖ ἔθαψαν Αβρααμ καὶ Σαρραν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ.
ἐγένετο δὲ μετὰ τὸ ἀποθανεῖν Αβρααμ εὐλόγησεν ὁ θεὸς Ισαακ τὸν υἱὸν αὐτοῦ· καὶ κατῴκησεν Ισαακ παρὰ τὸ φρέαρ τῆς ὁράσεως.
Αὗται δὲ αἱ γενέσεις Ισμαηλ τοῦ υἱοῦ Αβρααμ, ὃν ἔτεκεν Αγαρ ἡ παιδίσκη Σαρρας τῷ Αβρααμ,
καὶ ταῦτα τὰ ὀνόματα τῶν υἱῶν Ισμαηλ κατ’ ὄνομα τῶν γενεῶν αὐτοῦ· πρωτότοκος Ισμαηλ Ναβαιωθ καὶ Κηδαρ καὶ Ναβδεηλ καὶ Μασσαμ
καὶ Μασμα καὶ Ιδουμα καὶ Μασση
καὶ Χοδδαδ καὶ Θαιμαν καὶ Ιετουρ καὶ Ναφες καὶ Κεδμα.
οὗτοί εἰσιν οἱ υἱοὶ Ισμαηλ καὶ ταῦτα τὰ ὀνόματα αὐτῶν ἐν ταῖς σκηναῖς αὐτῶν καὶ ἐν ταῖς ἐπαύλεσιν αὐτῶν· δώδεκα ἄρχοντες κατὰ ἔθνη αὐτῶν.
καὶ ταῦτα τὰ ἔτη τῆς ζωῆς Ισμαηλ· ἑκατὸν τριάκοντα ἑπτὰ ἔτη· καὶ ἐκλιπὼν ἀπέθανεν καὶ προσετέθη πρὸς τὸ γένος αὐτοῦ.
κατῴκησεν δὲ ἀπὸ Ευιλατ ἕως Σουρ, ἥ ἐστιν κατὰ πρόσωπον Αἰγύπτου, ἕως ἐλθεῖν πρὸς Ἀσσυρίους· κατὰ πρόσωπον πάντων τῶν ἀδελφῶν αὐτοῦ κατῴκησεν.
Καὶ αὗται αἱ γενέσεις Ισαακ τοῦ υἱοῦ Αβρααμ· Αβρααμ ἐγέννησεν τὸν Ισαακ.
ἦν δὲ Ισαακ ἐτῶν τεσσαράκοντα, ὅτε ἔλαβεν τὴν Ρεβεκκαν θυγατέρα Βαθουηλ τοῦ Σύρου ἐκ τῆς Μεσοποταμίας ἀδελφὴν Λαβαν τοῦ Σύρου ἑαυτῷ γυναῖκα.
ἐδεῖτο δὲ Ισαακ κυρίου περὶ Ρεβεκκας τῆς γυναικὸς αὐτοῦ, ὅτι στεῖρα ἦν· ἐπήκουσεν δὲ αὐτοῦ ὁ θεός, καὶ ἔλαβεν ἐν γαστρὶ Ρεβεκκα ἡ γυνὴ αὐτοῦ.
ἐσκίρτων δὲ τὰ παιδία ἐν αὐτῇ· εἶπεν δέ Εἰ οὕτως μοι μέλλει γίνεσθαι, ἵνα τί μοι τοῦτο; ἐπορεύθη δὲ πυθέσθαι παρὰ κυρίου,
καὶ εἶπεν κύριος αὐτῇ Δύο ἔθνη ἐν τῇ γαστρί σού εἰσιν, καὶ δύο λαοὶ ἐκ τῆς κοιλίας σου διασταλήσονται· καὶ λαὸς λαοῦ ὑπερέξει, καὶ ὁ μείζων δουλεύσει τῷ ἐλάσσονι.
καὶ ἐπληρώθησαν αἱ ἡμέραι τοῦ τεκεῖν αὐτήν, καὶ τῇδε ἦν δίδυμα ἐν τῇ κοιλίᾳ αὐτῆς.
ἐξῆλθεν δὲ ὁ υἱὸς ὁ πρωτότοκος πυρράκης, ὅλος ὡσεὶ δορὰ δασύς· ἐπωνόμασεν δὲ τὸ ὄνομα αὐτοῦ Ησαυ.
καὶ μετὰ τοῦτο ἐξῆλθεν ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ, καὶ ἡ χεὶρ αὐτοῦ ἐπειλημμένη τῆς πτέρνης Ησαυ· καὶ ἐκάλεσεν τὸ ὄνομα αὐτοῦ Ιακωβ. Ισαακ δὲ ἦν ἐτῶν ἑξήκοντα, ὅτε ἔτεκεν αὐτοὺς Ρεβεκκα.
Ηὐξήθησαν δὲ οἱ νεανίσκοι, καὶ ἦν Ησαυ ἄνθρωπος εἰδὼς κυνηγεῖν ἄγροικος, Ιακωβ δὲ ἦν ἄνθρωπος ἄπλαστος οἰκῶν οἰκίαν.
ἠγάπησεν δὲ Ισαακ τὸν Ησαυ, ὅτι ἡ θήρα αὐτοῦ βρῶσις αὐτῷ· Ρεβεκκα δὲ ἠγάπα τὸν Ιακωβ.
ἥψησεν δὲ Ιακωβ ἕψεμα· ἦλθεν δὲ Ησαυ ἐκ τοῦ πεδίου ἐκλείπων,
καὶ εἶπεν Ησαυ τῷ Ιακωβ Γεῦσόν με ἀπὸ τοῦ ἑψέματος τοῦ πυρροῦ τούτου, ὅτι ἐκλείπω. διὰ τοῦτο ἐκλήθη τὸ ὄνομα αὐτοῦ Εδωμ.
εἶπεν δὲ Ιακωβ τῷ Ησαυ Ἀπόδου μοι σήμερον τὰ πρωτοτόκιά σου ἐμοί.
εἶπεν δὲ Ησαυ Ἰδοὺ ἐγὼ πορεύομαι τελευτᾶν, καὶ ἵνα τί μοι ταῦτα τὰ πρωτοτόκια;
καὶ εἶπεν αὐτῷ Ιακωβ Ὄμοσόν μοι σήμερον. καὶ ὤμοσεν αὐτῷ· ἀπέδοτο δὲ Ησαυ τὰ πρωτοτόκια τῷ Ιακωβ.
Ιακωβ δὲ ἔδωκεν τῷ Ησαυ ἄρτον καὶ ἕψεμα φακοῦ, καὶ ἔφαγεν καὶ ἔπιεν καὶ ἀναστὰς ᾤχετο· καὶ ἐφαύλισεν Ησαυ τὰ πρωτοτόκια.