22.1
22.2
22.3
22.4
22.5
22.6
22.7
22.8
22.9
22.10
22.11
22.12
22.13
22.14
22.15
22.16
22.17
22.18
22.19
22.20
22.21
22.22
22.23
22.24
Quae postquam gesta sunt, tentavit Deus Abraham et di xit ad eum: " Abraham ". Ille respondit: " Adsum ".
Ait: " Tolle filium tuum unigenitum, quem diligis, Isaac et vade in terram Moria; atque offer eum ibi in holocaustum super unum montium, quem monstravero tibi ".
Igitur Abraham de nocte consurgens stravit asinum suum ducens secum duos iuvenes suos et Isaac filium suum. Cumque concidisset ligna in holocaustum, surrexit et abiit ad locum, quem praeceperat ei Deus.
Die autem tertio, elevatis oculis, vidit locum procul
dixitque ad pueros suos: " Exspectate hic cum asino. Ego et puer illuc usque properantes, postquam adoraverimus, revertemur ad vos ".
Tulit quoque ligna holocausti et imposuit super Isaac filium suum; ipse vero portabat in manibus ignem et cultrum. Cumque duo pergerent simul,
dixit Isaac Abrahae patri suo: " Pater mi ". Ille respondit: " Quid vis, fili? ". " Ecce, inquit, ignis et ligna; ubi est victima holocausti? ".
Dixit Abraham: " Deus providebit sibi victimam holocausti, fili mi ".Pergebant ambo pariter;
et venerunt ad locum, quem ostenderat ei Deus, in quo aedificavit Abraham altare et desuper ligna composuit. Cumque colligasset Isaac filium suum, posuit eum in altari super struem lignorum
extenditque Abraham manum et arripuit cultrum, ut immolaret filium suum.
Et ecce angelus Domini de caelo clamavit: " Abraham, Abraham ". Qui respondit: " Adsum ".
Dixitque: " Non extendas manum tuam super puerum neque facias illi quidquam. Nunc cognovi quod times Deum et non pepercisti filio tuo unigenito propter me ".
Levavit Abraham oculos suos viditque arietem unum inter vepres haerentem cornibus; quem assumens obtulit holocaustum pro filio.
Appellavitque nomen loci illius: " Dominus videt ". Unde usque hodie dicitur: " In monte Dominus videtur ".
Vocavit autem angelus Domini Abraham secundo de caelo et dixit:
" Per memetipsum iuravi, dicit Dominus: quia fecisti hanc rem et non pepercisti filio tuo unigenito,
benedicam tibi et multiplicabo semen tuum sicut stellas caeli et velut arenam, quae est in litore maris. Possidebit semen tuum portas inimicorum suorum,
et benedicentur in semine tuo omnes gentes terrae, quia oboedisti voci meae ".
Reversus est Abraham ad pueros suos, et surrexerunt abieruntque Bersabee simul, et habitavit Abraham in Bersabee.
His ita gestis, nuntiatum est Abrahae quod Melcha quoque genuisset filios Nachor fratri suo:
Us primogenitum et Buz fratrem eius et Camuel patrem Aram
et Cased et Azau, Pheldas quoque et Iedlaph
ac Bathuel, de quo nata est Rebecca. Octo istos genuit Melcha Nachor fratri Abrahae.
Concubina vero illius, nomine Reuma, peperit Tabee et Gaham et Tahas et Maacha.
И҆ бы́сть по глаго́лѣхъ си́хъ, бг҃ъ и҆скꙋша́ше а҆враа́ма и҆ речѐ є҆мꙋ̀: а҆враа́ме, а҆враа́ме. И҆ речѐ: сѐ а҆́зъ.
И҆ речѐ: поимѝ сы́на твоего̀ возлю́бленнаго, є҆го́же возлюби́лъ є҆сѝ, і҆саа́ка, и҆ и҆дѝ на зе́млю высо́кꙋ и҆ вознесѝ є҆го̀ та́мѡ во всесожже́нїе, на є҆ди́нꙋ ѿ го́ръ, и҆̀хже тѝ рекꙋ̀.
Воста́въ же а҆враа́мъ ᲂу҆́трѡ, ѡ҆сѣдла̀ ѻ҆слѧ̀ своѐ: поѧ́тъ же съ собо́ю два̀ ѻ҆́трѡчища и҆ і҆саа́ка сы́на своего̀: и҆ растни́въ дрова̀ во всесожже́нїе, воста́въ и҆́де, и҆ прїи́де на мѣ́сто, є҆́же речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ, въ тре́тїй де́нь.
И҆ воззрѣ́въ а҆враа́мъ ѻ҆чи́ма свои́ма, ви́дѣ мѣ́сто и҆здале́че.
И҆ речѐ а҆враа́мъ ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: сѧ́дите здѣ̀ со ѻ҆слѧ́темъ: а҆́зъ же и҆ дѣ́тищь по́йдемъ до ѻ҆́ндѣ, и҆ поклони́вшесѧ возврати́мсѧ къ ва́мъ.
Взѧ́ же а҆враа́мъ дрова̀ всесожже́нїѧ и҆ возложѝ на і҆саа́ка сы́на своего̀: взѧ́ же въ рꙋ́ки и҆ ѻ҆́гнь, и҆ но́жъ, и҆ и҆до́ста ѻ҆́ба вкꙋ́пѣ.
Рече́ же і҆саа́къ ко а҆враа́мꙋ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀: ѻ҆́тче. Ѻ҆́нъ же речѐ: что́ є҆сть, ча́до; Рече́ же: сѐ, ѻ҆́гнь и҆ дрова̀, гдѣ́ є҆сть ѻ҆вча̀ є҆́же во всесожже́нїе;
Рече́ же а҆враа́мъ: бг҃ъ ᲂу҆́зритъ себѣ̀ ѻ҆вча̀ во всесожже́нїе, ча́до. Шє́дша же ѻ҆́ба вкꙋ́пѣ,
прїидо́ста на мѣ́сто, є҆́же речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: и҆ созда̀ та́мѡ а҆враа́мъ же́ртвенникъ и҆ возложѝ дрова̀: и҆ свѧза́въ і҆саа́ка сы́на своего̀, возложѝ є҆го̀ на же́ртвенникъ верхꙋ̀ дро́въ.
И҆ прострѐ а҆враа́мъ рꙋ́кꙋ свою̀, взѧ́ти но́жъ, закла́ти сы́на своего̀.
И҆ воззва̀ и҆̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень съ нб҃сѐ, и҆ речѐ: а҆враа́ме, а҆враа́ме. Ѻ҆́нъ же речѐ: сѐ, а҆́зъ.
И҆ речѐ: да не возложи́ши рꙋкѝ твоеѧ̀ на ѻ҆́трочища, нижѐ да сотвори́ши є҆мꙋ̀ что̀: нн҃ѣ бо позна́хъ, ꙗ҆́кѡ бои́шисѧ ты̀ бг҃а, и҆ не пощадѣ́лъ є҆сѝ сы́на твоегѡ̀ возлю́бленнагѡ менє̀ ра́ди.
И҆ воззрѣ́въ а҆враа́мъ ѻ҆чи́ма свои́ма ви́дѣ, и҆ сѐ, ѻ҆ве́нъ є҆ди́нъ держи́мый рога́ма въ са́дѣ саве́къ: и҆ и҆́де а҆враа́мъ, и҆ взѧ̀ ѻ҆вна̀, и҆ вознесѐ є҆го̀ во всесожже́нїе вмѣ́стѡ і҆саа́ка сы́на своегѡ̀.
И҆ наречѐ а҆враа́мъ и҆́мѧ мѣ́стꙋ томꙋ̀: гдⷭ҇ь ви́дѣ: да рекꙋ́тъ дне́сь: на горѣ̀ гдⷭ҇ь ꙗ҆ви́сѧ.
И҆ воззва̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень а҆враа́ма втори́цею съ нб҃сѐ,
глаго́лѧ: мно́ю самѣ́мъ клѧ́хсѧ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, є҆гѡ́же ра́ди сотвори́лъ є҆сѝ глаго́лъ се́й и҆ не пощадѣ́лъ є҆сѝ сы́на твоегѡ̀ возлю́бленнагѡ менє̀ ра́ди:
вои́стиннꙋ блгⷭ҇вѧ̀ блгⷭ҇влю́ тѧ, и҆ ᲂу҆множа́ѧ ᲂу҆мно́жꙋ сѣ́мѧ твоѐ, ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́зды небє́сныѧ, и҆ ꙗ҆́кѡ песо́къ вскра́й мо́рѧ: и҆ наслѣ́дитъ сѣ́мѧ твоѐ гра́ды сꙋпоста́тѡвъ,
и҆ блгⷭ҇вѧ́тсѧ ѡ҆ сѣ́мени твое́мъ всѝ ꙗ҆зы́цы земні́и, зане́же послꙋ́шалъ є҆сѝ гла́са моегѡ̀.
Возврати́сѧ же а҆враа́мъ ко ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ, и҆ воста́вше и҆до́ша кꙋ́пнѡ ко кла́дѧзю клѧ́твенномꙋ: и҆ всели́сѧ а҆враа́мъ ᲂу҆ кла́дѧзѧ клѧ́твеннагѡ.
Бы́сть же по глаго́лѣхъ си́хъ, и҆ повѣ́даша а҆враа́мꙋ, глаго́люще: сѐ, родѝ ме́лха и҆ та̀ сы́ны бра́тꙋ твоемꙋ̀ нахѡ́рꙋ,
ѻ҆́ѯа пе́рвенца, и҆ ва́ѵѯа бра́та є҆гѡ̀, и҆ камꙋи́ла ѻ҆тца̀ сѵ́рска,
и҆ хаза́да, и҆ а҆за́ѵа, и҆ фалде́са, и҆ є҆лда́фа, и҆ ваѳꙋи́ла:
ваѳꙋи́лъ же родѝ реве́ккꙋ: ѻ҆́смь сі́и сы́нове, и҆̀хже родѝ ме́лха нахѡ́рꙋ бра́тꙋ а҆враа́млю:
и҆ нало́жница є҆гѡ̀, є҆́йже и҆́мѧ ре́ѵма, родѝ и҆ сїѧ̀ таве́ка, и҆ таа́ма, и҆ тохо́са, и҆ мѡха̀.
Quæ postquam gesta sunt, tentavit Deus Abraham, et dixit ad eum: Abraham, Abraham. At ille respondit: Adsum.
Ait illi: Tolle filium tuum unigenitum, quem diligis, Isaac, et vade in terram visionis, atque ibi offeres eum in holocaustum super unum montium quem monstravero tibi.
Igitur Abraham de nocte consurgens, stravit asinum suum, ducens secum duos juvenes, et Isaac filium suum: cumque concidisset ligna in holocaustum, abiit ad locum quem præceperat ei Deus.
Die autem tertio, elevatis oculis, vidit locum procul:
dixitque ad pueros suos: Expectate hic cum asino: ego et puer illuc usque properantes, postquam adoraverimus, revertemur ad vos.
Tulit quoque ligna holocausti, et imposuit super Isaac filium suum: ipse vero portabat in manibus ignem et gladium. Cumque duo pergerent simul,
dixit Isaac patri suo: Pater mi. At ille respondit: Quid vis, fili? Ecce, inquit, ignis et ligna: ubi est victima holocausti?
Dixit autem Abraham: Deus providebit sibi victimam holocausti, fili mi. Pergebant ergo pariter.
Et venerunt ad locum quem ostenderat ei Deus, in quo ædificavit altare, et desuper ligna composuit ; cumque alligasset Isaac filium suum, posuit eum in altare super struem lignorum.
Extenditque manum, et arripuit gladium, ut immolaret filium suum.
Et ecce angelus Domini de cælo clamavit, dicens: Abraham, Abraham. Qui respondit: Adsum.
Dixitque ei: Non extendas manum tuam super puerum, neque facias illi quidquam: nunc cognovi quod times Deum, et non pepercisti unigenito filio tuo propter me.
Levavit Abraham oculos suos, viditque post tergum arietem inter vepres hærentem cornibus, quem assumens obtulit holocaustum pro filio.
Appellavitque nomen loci illius, Dominus videt. Unde usque hodie dicitur: In monte Dominus videbit.
Vocavit autem angelus Domini Abraham secundo de cælo, dicens:
Per memetipsum juravi, dicit Dominus: quia fecisti hanc rem, et non pepercisti filio tuo unigenito propter me:
benedicam tibi, et multiplicabo semen tuum sicut stellas cæli, et velut arenam quæ est in littore maris: possidebit semen tuum portas inimicorum suorum,
et benedicentur in semine tuo omnes gentes terræ, quia obedisti voci meæ.
Reversus est Abraham ad pueros suos, abieruntque Bersabee simul, et habitavit ibi.
His ita gestis, nuntiatum est Abrahæ quod Melcha quoque genuisset filios Nachor fratri suo:
Hus primogenitum, et Buz fratrem ejus, et Camuel patrem Syrorum,
et Cased, et Azau, Pheldas quoque et Jedlaph,
ac Bathuel, de quo nata est Rebecca: octo istos genuit Melcha, Nachor fratri Abrahæ.
Concubina vero illius, nomine Roma, peperit Tabee, et Gaham, et Thahas, et Maacha.
Претходна глава
Следећа глава